Українські технологічні стартапи все частіше реєструють штаб-квартири за межами країни та уникають акцентування на своєму українському походженні. Про це повідомляє українське видання Forbes з посиланням на дані звіту Dealroom CEE Startups 2025.

Основні причини релокації

  • Вплив війни на інвестиційну привабливість
  • Бажання уникнути упереджених оцінок з боку інвестфондів
  • Пошук стабільнішого правового середовища та податкових переваг
  • Спрощення залучення міжнародного капіталу

Порівняння активності українських стартапів до та після 2022 року

Показник До 2022 року Після 2022 року
Частка стартапів з HQ за кордоном ~40% Понад 90%
Загальний обсяг інвестицій $800+ млн (2021) $462 млн (2024)
Етап релокації HQ Після перших успіхів На ранній стадії
Частота згадок про українське походження Часто Рідко

Коментарі експертів

Віталій Лаптенок, керуючий партнер Flyer One Ventures, співзасновник Genesis:

«Якщо раніше офіси відкривалися за кордоном вже після виходу на ринок, то зараз це відбувається з самого початку. Це нова норма поведінки.»

Нік Гавриляк, засновник AI-стартапу Assisterr:

«Українське походження — це сигнал для багатьох фондів запропонувати мінімальну оцінку. Це заважає справедливому оцінюванню компанії.»

Ксенія Ілюк, засновниця стартапу в сфері кібербезпеки LetsData, підтверджує цю думку, зазначаючи, що компанії стикаються з упередженим сприйняттям.

Поточна модель роботи українських стартапів

Найбільш поширена сьогодні структура:

  • Менеджмент і штаб-квартира — за кордоном (США, Велика Британія, Естонія, Польща)
  • Основна частина команди — залишається в Україні
  • Рання реєстрація компанії за межами України — як інструмент захисту та підвищення довіри

Висновок

Війна радикально змінила ландшафт української стартап-екосистеми. Якщо раніше головною причиною релокації було покращення умов ведення бізнесу, то сьогодні це стратегія виживання та спосіб зберегти довіру інвесторів. Попри виклики, українські стартап-команди продовжують розвиватися та адаптуватися до нових реалій.

От Alex