Українські технологічні стартапи все частіше реєструють штаб-квартири за межами країни та уникають акцентування на своєму українському походженні. Про це повідомляє українське видання Forbes з посиланням на дані звіту Dealroom CEE Startups 2025.
Основні причини релокації
- Вплив війни на інвестиційну привабливість
- Бажання уникнути упереджених оцінок з боку інвестфондів
- Пошук стабільнішого правового середовища та податкових переваг
- Спрощення залучення міжнародного капіталу
Порівняння активності українських стартапів до та після 2022 року |
||
Показник | До 2022 року | Після 2022 року |
Частка стартапів з HQ за кордоном | ~40% | Понад 90% |
Загальний обсяг інвестицій | $800+ млн (2021) | $462 млн (2024) |
Етап релокації HQ | Після перших успіхів | На ранній стадії |
Частота згадок про українське походження | Часто | Рідко |
Коментарі експертів
Віталій Лаптенок, керуючий партнер Flyer One Ventures, співзасновник Genesis:
«Якщо раніше офіси відкривалися за кордоном вже після виходу на ринок, то зараз це відбувається з самого початку. Це нова норма поведінки.»
Нік Гавриляк, засновник AI-стартапу Assisterr:
«Українське походження — це сигнал для багатьох фондів запропонувати мінімальну оцінку. Це заважає справедливому оцінюванню компанії.»
Ксенія Ілюк, засновниця стартапу в сфері кібербезпеки LetsData, підтверджує цю думку, зазначаючи, що компанії стикаються з упередженим сприйняттям.
Поточна модель роботи українських стартапів
Найбільш поширена сьогодні структура:
- Менеджмент і штаб-квартира — за кордоном (США, Велика Британія, Естонія, Польща)
- Основна частина команди — залишається в Україні
- Рання реєстрація компанії за межами України — як інструмент захисту та підвищення довіри
Висновок
Війна радикально змінила ландшафт української стартап-екосистеми. Якщо раніше головною причиною релокації було покращення умов ведення бізнесу, то сьогодні це стратегія виживання та спосіб зберегти довіру інвесторів. Попри виклики, українські стартап-команди продовжують розвиватися та адаптуватися до нових реалій.